“Untitled”, A Ukrainian Poem by Halyna Kruk, Translated by R.B. Lemberg
You stand with your little "No war" sign like it's your atonement
for what can't be reversed now: the war can't be stopped,
like bright blood from a torn artery --
it gushes forcefully, draining energy and life,
bursts into our cities as armed soldiers,
scatters its sabotage groups in the inner courtyards,
like deadly mercury balls that can't be gathered up,
can't be turned back, only tracked and neutralized
by those civilians -- managers, clerks, IT workers, students,
whose life didn't prepare them for street battles, but the war teaches
rapidly, in field conditions, on this painfully familiar ground
territorial defenses first took men with combat experience,
then, even those whose combat experience was Dune and Fallout
and a short masterclass in explosive cocktails from a friendly
bartender. In the nearest nightclub,
children are sleeping, children are crying, children are born
into this world temporarily unfit for life
in the courtyard by the playground, the anti-tank hedgehogs
and deadly "drinks" are being poured – now a family business
for the whole kin, who learned, at last, the joy of togetherness
and of coordinated collective labor – war shortens the distance
between one person and the next, between birth and death,
between what we didn't want for ourselves
and what we were capable of doing
- mom, pick up the phone, - begs the woman
in the basement of a high-rise, for the second hour already,
stubbornly, numbly, never ceasing to believe in miracles
but her mom is beyond reach, in that little town
where walls melted down like cheap Legos
from mass strikes, where already last night, the network towers
stopped working, where the world
was torn into before and after the war
along the uneven fold of your little "no war" sign
which you'll toss into the nearest trash can
walking home from the protests, you, Russian poet
War kills with the hands of the indifferent
and even with the hands of passive sympathizers
-----
cтоїш із плакатиком "no war" як індульгенцією за те,
чого уже не відвернути: війну не зупинити,
як яскраву кров із розірваної артерії -
вона тече стрімко, позбавляючи сил і життя,
вона заходить у наші міста озброєними людьми,
розсипається ворожими дрг у внутрішніх дворах,
ніби смертельні ртутні кульки, що їх уже не визбирати,
не повернути назад, хіба що вистежувати і знешкоджувати
цим цивільним менеджерам, клеркам, айтішникам і студентам,
яких життя не готувало до вуличних боїв, але війна вчить
в польових умовах, на до болю знайомій місцевості, наспіх
в тероборону спершу беруть чоловіків із бойовим досвідом,
потім уже навіть тих, що мають за плечима тільки Dune і Fallout,
ну і ще короткий майстерклас із приготування вибухових коктейлів
від знайомого бармена. в найближчого нічному клубі
сплять діти, плачуть діти, народжуються діти
у світ, тимчасово непридатний для життя
у дворі на дитячому майданчику варять протитанкові їжаки
і розливають смертельні "напої" - сімейним підрядом,
цілими родинами, які нарешті спізнали радість спілкування
і злагодженої колективної праці - війна скорочує відстань
від людини до людини, від народження до смерті,
від того, чого ми собі не бажали -
до того, на що ми виявилися здатні
- мамо, візьми трубку, - другу годину просить жінка
у підвалі багатоповерхівки, вперто і глухо,
не припиняючи вірити в чудо
але мама її поза зоною досяжності, у тому передмісті,
де панельки склалися, як дешевий конструктор,
від масованих ударів, де вежі зв'язку ще вчора
перестали зв'язувати, де світ розірвався на до війни і після
вздовж нерівного згину плакатика "no war",
який ти викинеш у найближчий смітник,
ідучи із протестів додому, російський поете
війна убиває руками байдужих
і навіть руками бездіяльних співчутливих
Acknowledgment: We want to thank CHYTOMO for facilitating the Ukrainian poem and its translation to IHRAF. CHYTOMO is an independent media covering publishing and contemporary literary and cultural processes in Ukraine. Website: www.chytomo.com/en